16 грудня 2025 року
Бібліотека Університету
«Євангеліє від Пилипа» – першого перекладача Біблії українською мовою Пилипа Морачевського з особистої бібліотеки Бориса Грінченка – у фонді Бібліотеки Університету!
Ще один надзвичайний подарунок отримала Бібліотека з нагоди відкриття свого оновленого простору – унікальне і надзвичайно цінне видання – «Господа нашего Іисуса Христа святе Євангеліє від Матфея, славянською й українською мовою».
Це унікальне видання передала до наших фондів вдова ректора Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Віктора Олександровича Огнев’юка – Любов Євгенівна Огнев’юк.
Першим спробу перекласти частину Святого Письма розмовною народною мовою у 1842 році здійснив галицький будитель Маркіян Шашкевич. Він встиг перекласти Євангеліє від Івана та п’ять глав Євангелія від Матвія. Однак переклад опублікували лише 1884 року, за 41 рік після смерті Шашкевича.
Проте, на думку дослідників, Шашкевичів переклад українським можна вважати умовно: це радше українські вкраплення до церковнослов’янського тексту. В той час як П. Морачевський свій переклад здійснював зі старослов’янської та латини, а додатково звірявся з німецьким, французьким та польським (а згодом і російським) варіантами Нового Заповіту.
За редагування перекладу взявся подільський єпископ Парфеній (Левицький) – відомий українофіл з Полтавщини. У своїй рецензії на Євангеліє від Матфея Олена Пчілка (що сама походила з Гадяча на Полтавщині) зазначила, що вийшов «цілком полтавський переклад».
Оточення імператора побачило загрозу в перекладі П. Морачевського та українській навчальній літературі, яку готували для громадських недільних шкіл. Роботу над перекладом чотирьох Євангелій П. Морачевський виконав за 21 місяць (до 16 листопада 1861 року). Імені перекладача на книжці вказано не було.
18 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв видав сумнозвісний таємний циркуляр Київському, Московському та Петербурзькому цензурним комітетам. Документ забороняв друк книг і підручників українською мовою. Поза забороною лишалися тільки художні твори.
3 січня 1864 року Священний Синод РПЦ офіційно відмовився схвалювати публікацію українського перекладу Нового Заповіту, здійсненого П. Морачевським. У травні 1865 року перекладач надіслав до АН переклад чотирьох Євангелій, Псалтиря, книг Діянь апостольських та Апокаліпсис. Академія прийняла рукопис до власної бібліотеки на зберігання.
Пилип Морачевський за свого життя так і не побачив виходу в світ власних перекладів Святого Письма. Довгі роки переклад перебував під забороною та зустрічав безліч перешкод до оприлюднення.
Проте 15 лютого 1905 року Комітет міністрів Сергія Вітте дозволив видання українського перекладу Біблії від П. Морачевського, а за десять днів урядове рішення затвердив імператор. Для роботи над публікацією у ролі експертів було залучено низку відомих представників українства – Сергія Єфремова, Бориса Грінченка, Павла Житецького, Ореста Левицького, Олександра Лотоцького, Юхима Сіцінського, Федора Корша.
Друкувати книги почали за 27 років після смерті П. Морачевського. Значну частину накладу (92 тисячі примірників) придбало Британське та іноземне Біблійне товариство.
1919 року переклад П. Морачевського опублікували у херсонському видавництві «Українська книга». Згодом, стараннями зарубіжних українців, переклад Нового Заповіту видавали у Польщі (Варшава, 1937), Канаді (Вінніпег, 1948) та США (Баунд-Брук, 1966).
«Щиру молитву чужою мовою не вознесеш» – таким було кредо всього життя і діяльності Пилипа Морачевського.
Уклінно дякуємо Любові Євгенівні за незгасну турботу про Бібліотеку та любов до нашого Університету, а також за безцінний подарунок!
